Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра ІТВС Звіт з лабораторної роботи №4 з дисципліни “Технічне редагування” Редагування складних математичних формул в LaTeX Мета роботи – ознайомитись з основними принципами набору та верстки складних формул в LaTeX. Теоретичні відомості Для підключення пакету mathtext згідно з загальними правилами необхідно в преамбулу документу додати \usepackage {mathtext}. Для підключення пакету amsmath необхідно в преамбулу документу додати \usepackage {amsmath}. Системи рівнянь Для набору систем рівнянь в LaTeX передбачені оточення eqnarray для нумерованих формул та eqnarray* для ненумерованих формул. Всередині оточення рівняння, які повинні розміщуватися на окремих рядках, відділяються одна від одної командами \\. Вираз в межах одного рядка повинен складатися з трьох частин (можливо порожніх), розділених амперсантами &. Кожна частина поміщається в свій стовпець. У лівому стовпці формули притискаються до правого краю, в середньому – центруються, а в правому стовпці – притискаються до лівого краю. Символи & задають точки вирівнювання формул з різних рядків по вертикалі. Кожен рядок в оточенні eqnarray отримує при друці свій номер. Відмінити нумерацію будь-якого рядка можна командою \nonumber. Оточення equation і eqnarray використовують один і той же лічильник equation, значення якого і друкується як номер формули. Отже, всі нумеровані формули в документі матимуть єдину нумерацію. Для друку системи рівнянь без вирівнювання по вертикалі пакет amsmath вводить оточення gather. Воно дає нумеровані рівняння. Для ненумерованих формул необхідно використовувати оточення gather*.Точки перенесення рядків задаються командою \\. Всі рядки центруються. Для набору систем рівнянь з вирівнюванням по вертикалі, пакет amsmath пропонує оточення align, alignat і flalign для нумерованих формул align*, alignat* та flalign* для ненумерованих формул. Точки перенесення рядків задаються командою \\. Точки вирівнювання рівнянь з різних рядків по вертикалі задаються амперсантом &. На відміну від оточення eqnarray, рівняння не треба розбивати натри частини. В оточеннях AMS-LaTeX, призначених для друку систем нумерованих рівнянь, можна відмінити нумерацію будь-якого рядка, використовуючи команду \notag, аналогічну команді \nonumber. Розбиття довгих формул Формули, виділені в окремий рядок, на відміну від внутрішньотекстових, LaTeX ніколи не переносить. Якщо така формула не поміщається в рядку і виходить на поля сторінки, то при трансляції LaTeX видає повідомлення про переповнювання (Overfull ...). Розбивати довгі формули на рядки доводиться вручну. Для друку таких формул можна використовувати оточення eqnarray або eqnarray*. Для того щоб частини формули на різних рядках не починалися б точно одна під одною, доводиться використовувати команди, що вставляють пропуски, наприклад \qquad. При використанні оточення eqnarray формула отримає номер. Перед командою \\, що завершує обірваний рядок, треба поставити команду \nonumber, інакше залишок формули буде пронумерований. Для зсуву вправо частини формули, розташованої на другому рядку, можна скористатися точками вирівнювання (задаються символами &). Парні дужки {} у вихідному тексті в кінці першого рядка задають «порожню формулу». Оскільки знак «+» стоїть між двома формулами, LaTeX робить пропуски належного розміру. Оператори з межами В LaTeX можна отримати формулу із записами над і під знаками операцій (в разі оператора вони називаються «межі підсумовування», тому записи над і під знаком операцій прийнято називати межами (limits)). В даному прикладі важливим є те, що формула виділена в окремий рядок; у внутрішньотекстовій формулі межі друкуються на тих же місцях, що і індекси. Індекси поводяться як межі не лише в операторів змінного розміру, але і в операторів типу \lim, які друкують ім'я операції прямим шрифтом без зміни розміру букв. Якщо треба, аби межі в якого-небудь оператора стояли не над і під знаком оператора, а збо...